- трюкацтво
- —————————————————————————————трюка́цтвоіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
трюкацтво — а, с., розм. 1) Мистецтво виконувати трюки (у 1 знач.); штукарство. 2) Схильність до трюків (у 2, 3 знач.), використання їх у своїй роботі, діяльності … Український тлумачний словник